Байка 14 – Сова і Дрізд

Щойно Сову загледіли птахи, почали наввипередки щипати. — Чи не кривдно вам, пані, — спитав Дроздик, — що без жодної вашої провини нападають? І чи не дивно це? — Анітрохи не дивно, — вiдповiла вона. — Вони й між собою так само завжди роблять. А щодо кривди, то вона мені легка тим, що хоча мене Сороки з Воронами та Граками щипають, однак Орел із Пугачем не чіпають, до того ж і атенські громадяни тримають мене в пошані.

Сила

Ліпше в одного розумного і ласкавого бути в любові й у пошані, ніж у тисячі дурнів.

Джерела

Текст і Примітки:

Байки Харківські [Текст] / Григорій Сковорода; пер. Назара Федорака. - Львів:Видавництво Terra Incognita, 2019. - 108с - (Серія "Українська езотерика"). ISBN 978-966-97596-8-9)

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.