Оберіть переклад
Оберіть байку
Байка 15 – Змія і Буфон
Коли Змія навесні скинула стару шкіру, Буфон її побачив: — Як ви, пані, — сказав із подивом, — помолодiли! Яка ж сьому причина? Прошу сказати. — Я вам охоче розкрию мій спосіб, — Змія мовить. — Ходіть-но за мною. I повела Буфона до тієї тісноï розколини, крізь яку вона, з великими труднощами пробравшись, усе старе лахміття зі себе стягнула. — Ось, пане Буфоне! Звольте полізти крізь вузький сей прохід. А щойно пролізете, тієї самої миті обновитеся, залишивши весь непотрiб по той бік. — Та хіба ти мене тут хочеш задушити? — скрикнув Буфон. — А хоча би мені сюди і вийшло пропхатися, тоді з мене останню шкіру здере... — Прошу ж не погніватися, — сказала Змія, — крім сього шляху, ніяк вам туди дійти, де мені побувати вдалося.
Сила
Що ліпше добро, то більшими труднощами окопалося, наче ровом. Хто труднощів не перейде, і до добра той не прийде.
Джерела
![Байки Харківські [Текст] / Григорій Сковорода; пер. Назара Федорака. - Львів:Видавництво Terra Incognita, 2019. - 108с - (Серія "Українська езотерика"). ISBN 978-966-97596-8-9)](/books-cover/fables1.webp "Байки Харківські [Текст] / Григорій Сковорода; пер. Назара Федорака. - Львів:Видавництво Terra Incognita, 2019. - 108с - (Серія \"Українська езотерика\"). ISBN 978-966-97596-8-9)")
⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.