Байка 26 – Щука і Рак

Щука, напавши на солодку їжу, жадібно її проковтнула. Та раптом відчула захований у ласощах гачок, який зачепився за нутрощі її. Рак се здалека помітив і наступного дня, побачивши щуку, спитав: — Чому ви, пані, невеселі? Куди подівся ваш запал? — Не знаю, брате, якось сумно. Думаю, щоби звеселитися, попливти з Кременчука до Дунаю. Дніпро наскучив. — А я знаю вашого суму джерело, — сказав Рак, — ви проковтнули гачок. Тепер вам не пособить ані швидкий Дунай, ані щедрий Ніл, ані веселовидий Меандр, ані золоті крильця.

Сила

Рак достеменну правду каже. Без Бога і за морем погано. А мудрій людині цілий світ є вітчизною. Всюди їй і завжди добре. Вона добро не збирає по рiзних місцях, але всередині себе носить його. Воно ïй сонце в усі часи, а скарбом у всіх сторонах. Не її посвячує місце, але вона його, не вигнанець, але мандрівець і не вітчизну покидає, а вітчизну перемінює. У якій землі прибулець, тієї землі й син, маючи всередині себе народне право, про яке Павло:«Закон духовий».Страх Господній — джерело мудрості, й веселощів, і довголіття. А невір'я — це найсолодша їжа, що приховує найгіркішу отруту. Складно сю отруту помітити. Складно прозирнути беззаконня. «А своï хиби хто ж розпізнає?» Той, хто прозирнув страх Божий. Корінь його гіркий, але плоди — найсолодші. А беззаконня гачок, солодкістю оповитий, який ранить душу. Честолюбство тебе надить до гріха? Воно є солодкість, що оповила гачок. Тілесні ласощі полонили? Проковтнув ти гачок. За сріблом погнався у неправду? Захоплений ти гачком. Заздрість, помста, гнів чи відчай загрузли в душі твоїй? Проковтнув ти гачок, про який Павло: «Жало смерті — гріх». Безбожність оселилась у серці твоєму? Проковтнув ти гачок, про який Ісая: «Немає... для злих миру». «Каже безумний у своїм серці: «Немає Бога!»...» Ворожнеча з Богом запанувала всередині тебе? 3жер ти гачок, про який Мойсей: «Проклят будеш у місті і проклят будеш на полі...» Мучить душу твою страх смерті тілесноï? Загруз у ній гачок, про який Ісая: «Безбожники розхвилюються і втихомиритись не зможуть». Гріхом є жити за законом тілесних членів і пристрастей наших, які воюють супроти закону розуму нашого. Такий де сховається? Яке місце звеселить його? Який прибуток розпалить серце його? У душі своїй і в серці своїм усюди і завжди носить нещастя. Поглянь і послухай нещасного раба! «Бажання-бо добро творити є в мені, а добро виконати, то — ні».Ось істинна неволя! «Кожен, хто грiх чинить, — гріха невольник!»

Джерела

Текст і Примітки:

Байки Харківські [Текст] / Григорій Сковорода; пер. Назара Федорака. - Львів:Видавництво Terra Incognita, 2019. - 108с - (Серія "Українська езотерика"). ISBN 978-966-97596-8-9)

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.