Байка 5 – Чиж і Щиглик

Чиж, вилетівши на волю, злетівся з давнім своїм товаришем Щиглем, який його запитав:— Як ти, Друже мій, звiльнився?.. Розкажи менi!— Дивним випадком, — відповів Бранець.— Багатий Турок приїхав із посланцем до нашого міста і, прогулюючись із цікавості базаром, зайшов у наш пташиний ряд, у якому нас близько чотирьох сотень в одного господаря висіло у клітках. Турок довго на нас, як ми один поперед другого виспівували, дивився зі співчуттям, нарешті:— А скільки просиш грошей за всіх? — запитав нашого Господаря.— 25 рублів, — він відповів.Турок, не кажучи ні слова, викинув гроші й велів собі подавати по одній клітки, з яких кожного з нас на волю випускаючи, втішався, дивлячись у різні боки, куди ми розлітались.— А що ж тебе, — спитав Приятель, — заманило в неволю?— Солодка їжа та красна клітка, — відповів Щасливець. — А тепер аж до смерті дякуватиму Богові такою пісенькою:Ліпше вже сухар з водою,Аніж цукор із бідою.

Сила

Хто не любить клопотів, мусить навчитися просто й убого жити.

Джерела

Текст і Примітки:

Байки Харківські [Текст] / Григорій Сковорода; пер. Назара Федорака. - Львів:Видавництво Terra Incognita, 2019. - 108с - (Серія "Українська езотерика"). ISBN 978-966-97596-8-9)

Ілюстрація:

Олена Лещенко

https://instagram.com/olenka_art_vision

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.