Оберіть переклад

Оберіть пісню

Пісня перша ("Бояться люди зійти гнити в домовину")

(на текст: "блаженні непорочні, що йдуть своїм шляхом у законі Господньому"¹)

Бояться люди зійти гнити в домовину,Щоб не попасти туди, Де горить вогонь неугасимий.А того й не розуміють, що смерть є свята, Вона кінчить зло нашого життя,Лиху війну завершає покоємО! смерть така свята!

Не боїться совість чиста навіть перунів² огнистих;Таку людину тоді не палить пекельний вогонь, Життя йому здається райським, Бо то гріх смерть родить,А такої смерті кінець – пекло.О! смерть така люта!

Блажен той, хто з пелюшок посвятив себе Христу,День і ніч мислить по Його слову, Узяв труд благий і вагу легку³І до того навик – О, така доля свята!

Хто скоштував тої солодості,Той вовіки не впаде в мирське іскушеніє;В наготі й бідах він не заскучає,Не боятиметься ні огня, ні меча.

Христе! Життя моє! Христе, умерший за мене!Тобі завдячую початок усього – Здійми з серця камінь,Запали в нім своє полум’я – Нехай прийде смерть пристрастям і злій спокусі,Щоби я в тобі живив своє світло.

А як від гріхів воскреснуІ зодягнуся в плоть небесну – Ти в мені, а я в тобі вселюся, Солодості тої насищуся,Буду з Тобою в бесіді, з Тобою і в раді,Як дня захід, як ранку схід.О, се будуть золоті літа!

Примітки

¹Книга псалмів 118 (119): 1. Цей псалом входить до чину відспівування та погребу мирян.²Перун - блискавка, чи, як писав Памва Беринда, "гром" [див.: Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 153]. Ця назва походить від імені поганського бога Перуна й зустрічається, зокрема, у фольклорних заклинаннях на взір: "А бодай вас перун трас!"; "Бодай тя перун встрілив!"; "Перун би ті забив з ясного сонця!" тощо [Галицько-руські народні приповідки / Зібрав, упорядкував і пояснив Іван Франко. 2-е вид. - Львів, 2006. - Т. ІІ. - С. 331, 686].³Цей образ узято з церковних піснеспівів. Пор.: "...иго твоє рамо си, и бремя твоє легкоє..."; "...воспоминаніє благаго ига Христова на себе взятія и легкаго бремене єго ношенія" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 581, 944], які мають за джерело слова Христа: "Бо ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий" (Євангелія від святого Матвія 11: 30).Образ серця в мисленнєвому світі Сковороди відіграє дуже важливу роль. Недарма Сковороду часто називають "філософом серця".

Джерела

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.