Оберіть переклад
Оберіть пісню
Пісня десята⁴² ("Всякому городу нрав і права")
(на текст: "блажен муж, що в премудрості вмре та що в розумі своїм повчається святині". Сірах⁴³)
Всякому городу нрав і права,Всяка має свій ум голова⁴⁴,Всякому серцю своя єсть любов,Усяке горло має свій смак.А мені одна тільки в світі дума,А мені одна тільки не йде з думки.Петро для чинів обтирає панські вугли,Федька-купець коло аршина свого бреше, Той будує хату на новий спосіб,Той дає позички на проценти.А мені одна тільки в світі дума,А мені одна тільки не йде з думки.Той безперестанно купує землю,А той заводить чужоземну скотину,Ті привчають собак до полювання,А у сих від гостей хата шумить, як корчма.А мені одна тільки в світі дума,А мені одна тільки не йде з думки.Крутить на свій лад адвокат закони,Від спорів у студента тріщить голова,Тих непокоїть Венерин⁴⁵ амур⁴⁶,Усякую голову мучить свій дур.Мені ж одна тільки в світі дума – Як би умерти мені не без ума.Той хвалебний вірш переплітає з брехнею,Лікар якби на підряд робить мертвяків,Сей шанує картину жирових тузів,А Степан, як на весілля, біжить на позви.Смерте страшна! Замашная косо!Ти не шкодуєш і царського волосся.Ти не дивишся, де мужик, а де цар –І всіх жереш, як солому пожар⁴⁷.Хто ж плює на її гостру сталь?Той у кого совість, як чистий кришталь.
Примітки
⁴³Книга Ісуса, сина Сирахового 14: 21.⁴⁴Сковородинська версія старих українських приказок "Що город, то норов"; "Що голова, то розум"; "Що чоловік, то обичай" [Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. – Київ, 1971. – С. 257], - які досить часто зринають у творах наших барокових письменників, скажімо, у Петра Могили, Лазаря Барановича, Дмитра Туптала, Івана Максимовича та інших.⁴⁵Венера – дочка Зевса і океаніди Діони, поганська богиня краси, любові та шлюбу; втілення жіночої звабливості. Застереження щодо "Венери" – не рідкість в українській літературі доби бароко: досить пригадати бодай поезії Лазаря Барановича на взір "Венера в небі застеріга тéбе" або відповідний розділ "Богомислення" Івана Максимовича.⁴⁶Амур, чи Купідон – божество кохання в римській міфології. На емблематичних малюнках часів бароко Амура (Купідона) зображували "прекрасным нагим младенцем или отроком, или юношею с крыльями лазореваго, пурпуроваго и долотаго цвітов, с луком и колчаном со стрілами. Иногда держащим перст на устах" [Емвлемы и сімволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. ХХVІІІ].⁴⁷Рівність усіх станів перед смертю – один з основних варіантів мотиву "марнота марнот", тобто зникомості всього, що є в дочасному житті людини.
Джерела
⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.