Сродність
Сродність – це природний (Богом визначений, мудрий), гармонійний зв’язок між людиною та діяльністю, а також між людиною та людиною. Сродність буває тільки благою – такою, що веде до щастя: «Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську», «Щасливий той, хто поєднав любу собі роботу із загальною». Бог наділив людей різними талантами, тому й нерівна всім рівність, але справа людини – зрозуміти себе і бути собою, такою, якою її бачить Бог, якою вона народжена бути.У байці «Пес і Кобила» мудрий пес каже: «Мене навчив спільний наш ОТЕЦЬ НЕБЕСНИЙ, давши мені до сього сродність, а сродність – охоту, охота – знання та звичку». Початком усіх наук, мистецтв і ремесел є внутрішня в людині спонука – така собі першопричина людських думок і справ. Це наша воля, за якою слідує бажання до вправляння, а вправляння приводить до досконалості та дає плоди.