Пѣснь 16-я ("Пройшли облака. Радостна дуга сіяет...")

В сію силу:“Дугу мою полагаю во облацѣ”⁸⁹.

*Пройшли облака. Радостна дуга сіяет.Пройшла вся тоска. Свѣт наш блистает.Веселіе сердечное есть чистый свѣт ведраᵃ,Естли миновал мрак и шум мірскаго вѣтра⁹⁰.*О прелестный мір! Ты мнѣ окіан, пучина⁹¹.Ты мрак, облак, вихр, тоска, кручина.Се радуга прекрасная⁹² мнѣ ведро блистает.Сердечная голубочка мнѣ мир вѣщает⁹³.*Прощай, о печаль! прощай! прощай, зла утроба!Я на ноги встал, воскрес от гроба.О отрасле Давидовска! Ты брег мнѣ и кифа,Ты радуга, жизнь, ведро мнѣ, свѣт, мир, олива.

Конец.

Примітки

ᵃВедро значит небесную свѣтлость и чистоту воздуха, войшло в славянскій язык из еллинскаго. У них свѣтлость воздуха глаголется: τὸ φαιδρὸν οὐρανοῦ⁽²²⁾.⁸⁹Перша книга Мойсеєва: Буття 9: 13.⁹⁰Старовинний вислів: “Після дощу завжди гарна погода” (чи, за Сенекою: “після негоди випогоджується” [Луцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. – Київ, 2005. – С. 476]; пор.: “Post nubila Phoebus (sol)”; “Blandi post nubilla soles”; “Nube solet pulsa esse candidus dies” [Цимбалюк Ю., Кобів Й., Смурова Л., Латун Л. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською та англійською мовами. – Вінниця, 2003. – С. 267]) – був досить популярний і в нашій бароковій літературі. Наприклад, в Івана Максимовича він звучить так: “Тако по дождѣ всегда бываєт ведрота, / По облаках свѣтлѣйша небесна высота. / По волненіях своих море зрит тишину, / Земля наводненная благодать єдину / В плодах имѣєт, скоро в цвѣты прозябаєт, / Во всем преизобилна от росы бываєт. / Сѣющіи слезами пожнут радостію / По горести исполнят себе сладостію” [Максимович І. Осм блаженства євангелскія. – Чернігів, 1709. – Арк. 87 (зв.)]. А трохи раніше Хома Євлевич у своєму «Лабіринті» писав: “Після бурі чекайте гарної погоди” [Євлевич Х. Лабіринт, або Заплутана дорога… / Пер. В. Крекотень // Українська література XVI–XVIII ст. та інші слов’янські літератури. – Київ, 1984. – С. 279]. Є також народна приказка: “По дощи погода” [Франко, № 10801, 20700]. 91 Метафора “море (океан) світу” була надзвичайно поширена в бароковій літературі. Див., наприклад: “Образ міра сего показуют нам географы и козмографы, но наилучшій образ міра сего, от Бога написанный, єсть море. В морской водѣ, аки в зерцалѣ, наилучше мір сей увидѣти можно. Как много єсть перемѣн на мори, толико в мірѣ сем. Якоже на мори во время волненія возносятся волны и низпадают, восходят до небес и нисходят до бездн, глаголет Псаломник, тако в мірском волненіи не єдин Капернаум возвышается до небес и даже до ада нисходит” [Туптало Д. Слово в недѣлю вторую по всѣх святых // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. – Москва, 1842. – Ч. 5. – С. 70].

⁹²Веселка – знак заповіту поміж Богом та його творивом: “Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею” (Перша книга Мойсеєва: Буття 9: 13). Як писав, наприклад, Феофілакт Лопатинський, веселка (“радога”) після потопу “нача бысть знаменієм примиренія Божія с человѣки” [Лопатинський Ѳ. Обличеніє неправды расколническія. – Москва, 1745. – Арк. 56 (зв.)]. У зв’язку з цим, до речі, виникало питання: “чи була веселка перед потопом і яким чином вона стала не більш як знаком майбутнього потопу. Адже вона дається Богом як знак його спілки з людьми, тому що більше не хотів губити людський рід водами” [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. – Київ, 1980. – Т. 2. – С. 455].⁹³Алегоричне тлумачення сюжету про Ноєву голубку (Перша книга Мойсеєва: Буття 8: 8– 12). Можливо, Сковорода мав на думці також емблематичний образ під назвою «Голуб, летящій с масличною вѣтвою в ковчег Ноєв» (підпис: “Добрая надежда. Послѣ дождя бываєт хорошая погода. Ne te quaesiveris extra”) [Емвлемы и сѵмволы избранные. – Санкт-Петербург, 1788. – С. 94–95].

Джерела

Текст і Примітки:

Григорій Сковорода: Повна академічна збірка творів - Леонід Ушкалов - 2011 р.

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.