Пісня вісімнадцята ("Ой ти, птичко жовтобока")

(на текст: "Господь гордим противиться, смиренним же дає благодать"⁶⁷)

Ой ти, птичко жотобока⁶⁸ –Не мости гнізда високо;Мости на зеленій травці,На молоденькій муравці.От яструб над головоюВисить, хоче ухватити.Вашою живе він кровіюОн бач – кігті він гострить.

Стоїть явір над горою,Все киває головою,Буйні вітри повівають,Віти явору ламають;А вербочки шумлять низькоІ тягнуть мене до сна.Тут тече потічок близько,Видно воду аж до дна.

Чого ж мені роздумувати над тим,Що мене мати породила на селі?Нехай у тих мозок рветься,Хто високо вгору дметься.А я буду собі тихоПроживати милий вік.Так мине мене все лихо,Щастив буду чоловік.

Примітки

⁶⁷Соборне послання святого апостола Якова 4: 6; Перше соборне послання святого апостола Петра 5: 5.⁶⁸Тут Сковорода поєднав мотиви старовинних українських народних пісень про ремеза та "Ой не стій, вербо, над водою".

Джерела

Текст і Примітки:

Г. Сковорода. Вибрані твори в українських перекладах / Серія "Українська муза" у 12-ти томах, том 1 - Упорядкування текстів, передмова та примітки Л. В. Ушкалова - 2009

⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.