Оберіть переклад
Оберіть пісню
Пѣснь 27-я ("Вышних наук саде святый!..")
Бѣлоградскому Епископу Їоасафу Миткевичу¹⁴⁷, посѣщающему вертоград духовнаго училища в Харковѣ. Из сего зерна: “Господи, призри с небесе и виждь, и посѣти вїноград сей, егоже…”¹⁴⁸ “Плод же духовный есть любы, радость, мир…”¹⁴⁹ и пр[очая].
*Вышних наук саде святый!Лист розовый и цвѣт твой красный.Пріими на тя весенный вид.Се возсія день твой благій!Озарил тебе свѣт ясный.Дух дыша, свышшь благословит.Возвеселися, о полк древес!Болших и маленьких всѣх сонм весь.*Пастырю наш! образ Христов!Тих, благ, кроток, милосердый.Зерцало чистое доброт.Красны неси нозѣ, готовМир благовѣстить нам твердый.Призри на сей священ оплот.От тебе помощи весь он ждет.Сердце и руцѣ тебѣ дает.*Ты сад напой, сей святый сад,Током вод благочестивыхЗ самых апостольских ключей.Не допусти ересей яд.Отжени проч всяк род лживых,Да родит духовных царей,Царство царя, простирая всѣх,Адскій же скиптр, низвергая грѣх.*Да зрит в него бодрый взор твой!При твоем, неспящем взорѣ,И лист его не отпадет.Не лист на нем будет пустой,Лицемѣрно лстящ, но вскорѣВесь плод духовный принесет.Вѣру, мир, радость, кротость, любовьИ иный весь святый род таков.*Так от тебе, сам царей царь,И сего народ свят просит.И что ж тебѣ сего милѣй?Или Христу кій лутчій дар?Се дар первый, что приноситПастырь на паствѣ свят святѣй.Он же на дѣло сам укрѣпитИ тебѣ жизнь святу продолжит.Конец.
Pro Memoria, т. е. записка ради памяти.Сей Архіерей родился близ Кіева, во градѣ Козельцѣ¹⁵⁰. Был пастырь просвѣщен, кроток, милосерд, незлобив, правдолюбив, престол чувства, любве свѣтильник. В вертоградѣ сего истиннаго вертоградаря Христова и я свято и благочестиво три лѣта: 1760-тое и 63-тіе и 4-тое, в кое преставился от земли к небесным, был дѣлателем, удивлялся прозорливому его щедрому и чистому сердцу, с тайною моею любовію¹⁵¹. Сего ради именем всѣх, любящих Бога и Божія книги, и Божія други, во память его и во благодареніе ему, сему любезному другу Божію и человѣческому, якоже лепту, приношу сію пѣснь от мене.Любитель священныя Библіи¹⁵² Григорій Вар-сава Сковорода.
Примітки
¹⁴⁷Йоасаф Миткевич – білгородський та обоянський єпископ із 26 квітня 1758 р. по 28 жовтня 1763 р. (цього дня він помер у Троїцькому Охтирському монастирі) [див.: Махновець Л. Григорій Сковорода. Біографія. – Київ, 1972. – С. 150, 181]. Миткевич був вихованцем Києво-Могилянської академії. Багато зробив для розвитку Харківського колегіуму, зокрема, збудував книгосховище, подарував колегіумові власну бібліотеку тощо [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. – Харків, 1970. – С. 95].¹⁴⁸Неточна цитата з Книги Псалмів 79 (80): 15–16. Пор.: Б9е си1лъ, њбрати1сz ў2бо, и3 при1зри съ нб7се2 и3 ви1ждь, и3 посэти2 віногрaдъ се1й: и3 соверши2 и5, є3го1же насади2 десни1ца твоS ¹⁴⁹Послання св. ап. Павла до галатів 5: 22.¹⁵⁰Козелець – місто на річці Остер, відоме від початку XVII ст. З 1649 р. було сотенним осередком Київського полку. У 1656 р. отримало магдебурзьке право. З 1708-го по 1781 р. тут перебувала полкова управа Київського полку. Тепер: районний центр Чернігівської області.¹⁵¹Про роботу Сковороди в Харківському колегіумі див.: Ніженець А. М. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. – Харків, 1970.¹⁵²“Любителем священної Біблії” Сковорода усвідомив себе, коли йому було тридцять років. Філософ виокремив Біблію в особливу онтологічну сферу (“символічний світ”), мавши на думці, що тільки цей текст є провідником людського серця на терени Святого Духа. Більше того, для Сковороди Біблія є справжнім “воплоченим Богом”. Мистецтву тлумачення Святого Письма філософ присвятив трактати «Silenus Alcibiadis» та «Жена Лотова», а також діалог «Потоп зміин». Біблійна ноематика та гевристика Сковороди являють собою всеосяжну алегорезу тексту Біблії. Якщо українські богослови XVII–XVIII ст. зазвичай послуговувалися так званою почвірною методою тлумачення Святого Письма, тобто трактували його на чотирьох семантичних рівнях: буквальному, моральному, алегоричному й анагогічному, то Сковорода не визнає за буквальним та моральним сенсами Святого Письма жодної іншої рації, окрім знакової [див.: Ушкалов Л. Theologia exegetica // Ушкалов Л. Українське барокове богомислення. Сім етюдів про Григорія Сковороду. – Харків, 2001. – С. 109–137].
Джерела
⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.