Оберіть переклад
Оберіть пісню
Пісня двадцять восьма ("Хоч злети на небеса, хоч піди у Версальські ліси")
(на текст: "веселість серця – життя чоловікові, й радування мужа - довгоденність"⁸⁹; "той, що втратить душу свою ради Мене, той спасе її"⁹⁰; "яка користь чоловікові, коли він увесь світ забере, а душу свою згубить? "⁹¹)
Хоч злети на небеса, хоч піди у Версальські ліси⁹²,Одягни золоту одежу,Начепи хоч царську шапку,Але коли ти невеселий, то все одно ти голий старець.Проживши хоч триста літ, хоч увесь світ пройди –Що тобі то поможе,Коли твоє серце ридає в тобі?Якщо ти невеселий, то все одно ти голий старець.Кинь вже ти рахувати, скільки жителів на місяці⁹³,Кинь усякі Коперниковські сфери⁹⁴ –Глянь краще в пещери свого серця.Є в душі твоїй одно слово, що тільки воно може зробити тебе веселим.Бог – найкращий астроном, Він найкращий економ⁹⁵;Мати блаженна природаНічого не творить по-дурному.Що тобі найпотрібніше, те ти знайдеш у самому собі.Поглянь, будь ласка, всередину самого себе, і там ти знайдеш приятеля, Знайдеш другу волю,В злій долі знайдеш блаженну.Там світло твоєї тюрьми, там квітки твого бруду.Правду каже Августин⁹⁶: пекла нема й не було;Твоя проклята воля – ото пекло,Воля наша – ото пекельна піч.Заріж ту волю, друже, то не буде ні пекла, ні мук.Воле – пекло несите! Все тобі їжа, а ти всьому отрута.День і ніч пащекою зіваєш,Усіх без розбору ковтаєш;Убий ту душу, брате, то знищиш і все пекло⁹⁷.Боже, живий глаголе! Хто без Тебе може бути веселим?Ти один усім життя і радість,Ти один усім рай і солодкість.Убий злу волю в нас, аби нами володів твій голос.Дай нам сей найпотрібніший дар! Славимо ми тебе, Царя царів.Тобі співає і вся вселеннаВ тім законі сотворена –Що потрібне нетяжке, а тяжке - непотрібне⁹⁸.
Примітки
⁸⁹Книга Ісуса, сина Сирахового 30: 23.⁹⁰Євангелія від святого Матвія 10: 39; Євангелія від святого Марка 8: 35; Євангелія від святого Луки 9: 24.⁹¹Неточна цитата з Євангелії від святого Марка 8: 36. Див. також: Євангелія від святого Матвія 16: 26; Євангелія від святого Луки 9: 25.⁹²Сам поет подає тут такий коментар: "Версалем (Versailles) називається едем, себто рай чи сповнений невимовними мирськими насолодами прекрасний сад французького короля" [Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 2 т. – Київ, 1973. – Т. 1. – С. 86].⁹³Як свідчить Діоген Лаерцій (ІІ, 8), першим, хто стверджував, що "на місяці є міста, ба навіть гори й долини, був Анаксагор [Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – Москва, 1979. – С. 105]. Сковорода, для якого важить передовсім пізнання самого себе, досить часто говорив про марність "зовнішнього знання".⁹⁴Поет коментує це місце так: "Коперник – це новочасний астроном. Його система, тобто план чи образ небесних кіл визнана зраз у всьому світі. Він народився над Віслою, у польському місті Торуні. Свою систему оприлюднив у [1543 році]" [Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 2 т. – Київ, 1973. – Т. 1. – С. 86].⁹⁵Сковорода називає Бога-творця "астрономом", "економом" чи "геометром" задля того, щоб окреслити премудрість Божого влаштування світу. Відтак людська економія є наслідуванням економії Божої, а людина є економом "того світа". Така думка є і в інших старих українських богословів. "Предвічная мудрость Божая, - писав, наприклад, Петро Могила, - устроивши совершенно всю вселенную подсолнечную, в економію, албо завідованє, подала одному чоловіку…" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. – Київ, 1646. – С. 916].⁹⁶Святий Аврелій Августин (354-430 рр.) – великий християнський богослов, "один із найулюбленіших письменників старої України", зокрема й Сковороди [Tschižewskij D. Skovoroda: Dichter, Denker, Mystiker. – München, 1974. – S. 24].⁹⁷Сковорода говорить тут про те, що розіп’ятість людської волі поміж "горнім" та "дольним" світами може бути подолана в тому разі, якщо людина відцурається "волі чуттів", себто "власної волі".⁹⁸Парафраза Епікурової сентенції ( його листа до Менекея): "Слава Богові, що потрібне зробив легким, а важке непотрібним", - яку передав Діоген Лаерцій (Х, 130) [Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – Москва, 1979. – С. 435].
Джерела
⚠️ Ми намагалися зберегти оригінальне форматування тексту, проте адаптація тексту для електронного читання має побічні ефекти. Попереджуємо про можливі відмінності між форматуванням на сайті та форматуванням в оригіналі.